ОП’ЯНЧИТИСЯ, ЧУСЯ, ЧИШСЯ,
Оп’янчитися, чуся, чишся, гл. = Оп’янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп’янчився, що й язиком гаразд не поведе. Новомоск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 61.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОП’ЯНЯТИ, НЯ́Ю, ЄШ, →← ОП’ЯНИТИ, СЯ.